Технологія вирощування салатів методом проточної гідропоніки

Ріст кількості споживачів, збільшення потреб у різноманітності раціону людини змушує фермерів шукати нові шляхи забезпечення клієнтів якісною продукцією протягом усього календарного року. Фермер просто зобов'язаний використовувати кожний квадратний метр своєї площі найефективніше і найраціональніше. Саме неможливість вирощувати рослини у ґрунті і обмеженість ресурсів змушує людей застосовувати гідропоніку.

Вперше цей метод з'явився на тихоокеанських островах під час Другої світової війни, коли змінилась більшість торговельних шляхів. З того часу наука поставила на службу людині багато нових методів вирощування рослин на гідропоніці, а саме: проточна гідропоніка, вирощування на плотах, на підтопленні, на мінеральній ваті, аеропонні методи вирощування тощо.

Гідропонні методи стали відповіддю викликам і проблемам сучасного світу: глобальним змінам клімату, поганому харчуванню, новим захворюванням рослин, що акумулюються в ґрунті, росту цін на продукти харчування, виснаженню ґрунтів і дефіциту питної та зрошувальної води. Однією з найпопулярніших гідропонних систем для вирощування салатів є метод проточної гідропоніки, на якому ми і зупинимося детальніше. Він базується на принципі вирощування рослин у жолобах та трубах. У пластикові канали з круглими отворами діаметром близько 5 см розміщують через кожні 15‒20 см спеціальні міні-горщики з 8‒10-денною розсадою. В нижній частині цих горщиків є спеціальні отвори, через які коренева система має доступ до живильного розчину. Час виставляння рослин визначається за появою коренів із зовнішніх отворів горщиків. Пластикові жолоби зазвичай розміщують під кутом 1°. При цьому одна частина (верхня) закрита заглушкою, а інша відкрита. Живильний розчин подається до верхньої частини жолоба через систему трубопроводів, потім потрапляє в пластикові канали з рослинами і тоді зливається назад до збірного жолобу та резервуару, перед поданням до якого розчин ретельно фільтрують.


Приготування ж самого живильного розчину відбувається шляхом подання до оборотного розчину необхідних мінеральних добрив і доведення рН до потрібного рівня додаванням кислоти. Зазвичай цю роботу виконує автоматизована комп`ютерна система. Вирощування салатів методом проточної гідропоніки складається з кількох циклів:

- Підготовка субстрату
- Висівання та пророщування насіння
- Вирощування розсади в розсадному відділенні
- Вирощування салатів в робочій зоні
- Збирання продукції

Технологія вирощування салату на гідропоніці має деякі особливості. Спеціальна машина заповнює касети субстратом (горщик не повинен втрачати своєї форми та має масу 38‒42 г), його вологість — 40%. Зволожується субстрат механізовано або вручну. Надлишок з касети змітається щіткою, встановленою на машині. Після цього пневматичною сівалкою точного висіву або вручну висівають насіння салату: по три насінини (в червні-серпні — по дві) в кожен горщик на глибину не більше 0,5 см.


Після висіву касети поливають теплою водою з температурою 22...24℃ до вологості 60‒65% (горщик має важити 48-50 г). Далі горщики вміщують у камеру пророщування насіння. Це дає змогу звести до мінімуму нерівномірність зростання розсади та підвищує її якість.

Температура і вологість у камері регулюється автоматично. Оптимальна температура повітря — 18...22℃, відносна вологість повітря — 93‒95%. Горщики в камері витримують до появи сходів. Цей період для салату становить 36‒48 годин. Після цього касети з горщиками виставляють щільно один до одного на столи в розсадному відділенні.

Рослини відразу досвічують залежно від пори року або цілодобово, або 12‒16 годин. Інтенсивність досвічування — 10 тисяч люкс.

Поливання і підживлення рослин проводять механізовано або вручну. Поливають три рази на тиждень чистою водою і 2-3 рази проводять підживлення стандартним розчином з рН 6,0‒6,4 і ЕС близько 1,5 мСм/cм.

Салат у розсадному відділенні вирощують, залежно від сезону, від 8 до 14 діб.

Температуру повітря в розсадному відділенні підтримують у межах 18...20℃ вдень і 16...17 ℃ вночі, температура субстрату має бути 18...19 ℃, а відносна вологість повітря — 75‒80%.

Різниця і перепад між денною і нічною температурами мають бути плавними. Вранці температуру піднімають на 1℃ за годину, доводячи її до денних показників до 10-ї години ранку. За дві години до заходу сонця встановлюють нічну температуру. Різкі коливання температури можуть призвести до крайових опіків листя.

У період з жовтня по лютий, коли освітленість досить низька, слід підтримувати цілодобове досвічування розсадних рослин салату протягом 15 днів, потім світловий день треба тримати на рівні 14‒16 годин за допомогою досвічування. За день до збирання салату досвічування рослин припиняють.

Розсаду у фазі двох справжніх листків обробляють 0,1% розчином Фітоверму для попередження появи попелиці.

Для подальшого вирощування готову розсаду в горщиках встановлюють в культиваційні жолоби в шаховому порядку в робочу зону на конвеєр. Обов'язковою умовою виставлення розсади в культиваційні жолоби є вихід кореневої системи з горщика і наявність 2‒4 справжніх листків.

Основою проточної гідропоніки є вода і, щоб отримати якісну товарну продукцію, необхідно правильно доставити до рослини всі поживні елементи. Слід мати всю інформацію про воду, що використовується, а саме:

- загальна концентрація розчинних солей;
- вміст натрію, хлору, сірки та інших елементів живлення, які засвоюються рослиною в меншому обсязі, але за накопичення в розчині діють токсично;
- вміст бікарбонатів, їхнє співвідношення і сумарна концентрація кальцію і магнію;
- жорсткість води.

Вода, придатна для гідропоніки, має містити не більше 30 мг/л натрію. Висока концентрація цього елементу потребує попереднього очищення води. Вміст хлору не може перевищувати 50 мг/л. Вища концентрація призводить до пошкодження кореневої системи, і таку воду слід відстоювати.


Вміст кальцію і магнію у воді має бути нижчим, ніж в живильному розчині, в іншому разі пригнічуватиметься засвоєння калію.

Вміст бору не повинен перевищувати 0,3 мг/л, інакше він стає високотоксичним для рослин. Для приготування розчинів використовують повністю розчинні добрива, а саме:

- кальцієва селітра (гранульована)

- монофосфат калію
- нітрат магнію
- калійна селітра
- сульфат магнію
- азотна кислота, 58%
- фосфорна кислота, 77%

Культура салатів дуже чутлива до рівня поживних елементів, але, в той самий час, неприпустимо використовувати високі концентрації робочих розчинів. Загальна схема базових рекомендацій щодо вмісту основних елементів живлення в розчині, залежно від пори року, така:


- взимку : N — 180, P — 50‒70, K — 360, Mg — 50‒60, Ca — 80‒100 (мг/л)
- влітку : N — 140, P — 50‒70, K — 220, Mg — 40‒55, Ca — 80 (мг/л)


Електропровідність розчину в осінньо-зимовий період має бути 2,0‒2,2 мСм/cм, у весняно-літній — 1,5‒1,7 мСм/см залежно від освітленості та температури. Реакція живильного розчину підтримується на рівні рН — 6,0‒6,5.

Вирощування салату без ґрунту дає змогу повністю керувати живленням рослин. І такі переваги слід повністю використовувати. Для контролю режиму живлення треба періодично (один раз на місяць) аналізувати розчин і щодня стежити за показаннями ЕС і рН, за необхідності один раз на три тижні проводити зміну живильного розчину, оскільки в ньому накопичується сірка та рослинні рештки.

Під час створення маточних розчинів слід памятати:


- у період росту рослини салатів не постійно засвоюють з розчину поживні речовини. Це залежить від розміру рослини, освітленості, температури і вологості. Взимку і навесні краще засвоюють азот і калій. Швидкість засвоєння кальцію, навпаки, постійна;
- влітку часто спостерігається крайовий опік, в основному на молодих листках, через недостатнє надходження кальцію, тому що маса надземної частини рослини більша за підземну, і корінь не встигає споживати і засвоювати кальцій у потрібних кількостях. Для зменшення опіків слід збільшити вміст кальцію, порівняно із зимовим періодом, на 15-20%, використати систему випарного охолодження, раз в два тижні робити зміну гідропонного розчину і використовувати стійкі до опіків сорти;
- взимку за низьких нічних температур (нижче 10°C), високої вологості, низької температури гідропонного розчину (нижче 8°C) також з'являються крайові опіки;
- за надлишку азоту підвищується вміст нітратів в салаті;
- за дефіциту кальцію розвивається бактеріальна гниль і побуріння країв листя;
- за надлишку калію погано засвоюється кальцій;

- за дефіциту фосфору виникає проблема більшого приросту листової маси і також по- шкодження країв листків.


Дані рекомендації загальні і в кожному конкретному разі краще звернутися до наших спеціалістів за додатковими консультаціями для адаптації технології під конкретно ваші умови і особливості сортів салатів селекції «Рійк Цваан».