Технологія вирощування огірка корнішона у плівкових теплицях 4

Головне завдання – сформувати рослину огірка. Спочатку будуємо фабрику, а потім отримуємо продукцію.

Для цього після висаджування на постійне місце і підв’язування рослин огірка, необхідно провести нормування плодового навантаження на нижніх листках, при ранніх строках висаджування розсади (лютий – березень), необхідно осліпити перші 7-8 пазух листків, при пізнішій висадці можна засліпити 3-4 пазухи, - видалити плодову зав’язь. Ці заходи, перш за все, спрямовані на розвиток кореневої системи огірка. В подальшому плодове навантаження корнішона не нормується. Після цього рослини ведуть до шпалери в одне стебло, видаляючи бічні пагони. Після того як рослина доростає до шпалери, головне стебло обкручують 2-3 рази навколо шпалери і прищипують. Одночасно з цим рекомендується знизити нічну температуру до 16 °С на 5-7 діб для кращого відростання бічних пагонів. Під шпалерою залишають 2-3 пагони на 2 листка, які після плодоношення видаляються. Для кращої якості плодів і відростання бічних пагонів необхідно слідкувати, щоб рослини були «відкритими», тобто добре проходило сонячне світло всередину ряді.

Рослиною огірка “керує” клімат в теплиці спільно з об’ємом поживного розчину, що подається.

Збір урожаю рекомендується проводити щоденно для розвантаження рослини. Це надзвичайно важливо на початку плодоношення, коли рослина тільки доростає до шпалери. Для отримання дружнього, раннього і загального урожаю необхідно слідкувати за розвитком рослин і підтримувати баланс між вегетативним і генеративним ростом рослини. 
В розміщених нижче таблицях приведено основні показники, які допоможуть правильно оцінити ситуацію і здійснити вірні кроки при веденні культури. Найбільш характерні показники для візуальної оцінки стану рослин огірка.

В залежності від стану рослин в теплиці, проводять заходи приведені в таблиці нижче, так ми маємо змогу направляти рослину в вегетативний або генеративний розвиток. 

Для отримання високих результатів необхідний комплексний підхід з врахуванням індивідуальних особливостей ґрунту, конструкції теплиць, а також управління всіма 
перерахованими факторами.