Технологія вирощування салатів у відкритому ґрунті

З ранньої весни до середини осені в нашій природно-кліматичній зоні настають сприятливі умови для вирощування салатів у відкритому ґрунті. Залежно від погоди і типу салату, що його вирощують, у фермерів є можливість отримати декілька оборотів даної культури.

Оптимальною сівозміною при вирощуванні салатів є їхнє повернення на те саме місце не раніше ніж через три роки. При цьому в такій сівозміні рекомендовано мати зернові культури (для покращання структури ґрунту), позитивним моментом є і використання сидеральних культур (фацелія, гірчиця тощо). Для вирощування салатів ідеальними є легкі піщані ґрунти. Їхньою перевагою є краще дренажування на них дощових вод, адже надмірне перезволоження негативно впливає на якість і здоров'я рослин салатів. Піщані ґрунти швидше прогріваються навесні, не утворюють ґрунтової кірки, що забезпечує повітрям кореневу систему, вміст органіки у таких ґрунтах зазвичай нижчий, що сприяє меншому накопиченню різноманітних грибкових інфекцій. І, що найголовніше, часточки піщаного ґрунту, на відміну від глинистого, набагато краще змиваються з листків салатів під час передпродажного миття і доробки.

За вирощування салатів на легких ґрунтах слід звернути увагу на режим зрошення: поливні норми мають бути меншими, але проводити їх слід частіше. Добрива треба вносити меншими нормами і також частіше, оскільки є ризик їхнього вимивання. Приблизно через місяць (20‒25 днів) після висіву розсада салату готова до висаджування на постійне місце. Її вік не може перебільшувати 30‒35 днів, в цій фазі рослини зазвичай мають 4‒6 справжніх листків і добре розвинену кореневу систему.

За кілька днів до висаджування у відкритий ґрунт розсаду слід загартувати, для цього зменшують норму поливання, підсилюють провітрювання (вентилювання) теплиці, знижують температуру вдень до 12...15℃, вночі — до 6...8℃. 

Касети з розсадою для загартування доцільно виносити на відкрите повітря під навіс, притіняючи від сонця на початкових етапах, поступово адаптуючи до умов відкритого ґрунту і до прямих сонячних променів. На ніч касети слід укривати агроволокном, захищаючи рослини від небезпечних нічних заморозків і холодних нічних температур. Час висаджування ранньої розсади у відкритий ґрунт під покривний матеріал залежить від погодних умов. Проводити його бажано не раніше ніж ґрунт прогріється на глибині 10‒15 см до 6...7℃.

Для розсади найкраще придатні добре вирівняні ділянки. Підготована земля має бути пухкою, без великих грудок на поверхні. Вирощувати салати можна як на плоскій поверхні, 
так і на грядках. Вибір способу базується на певних принципах. Плоску поверхню зазвичай використовують на легких піщаних або торф'янистих ґрунтах, а гряди доцільні на важких ґрунтах. Якщо є відповідний досвід або традиції, то можна застосовувати плоску поверхню і на важких ґрунтах. Також на рівній поверхні простіше добрати ширину міжрядь і техніку. 

У посушливих умовах безгрядовий спосіб має деякі переваги: земля не так швидко висихає, як гряди. А от в умовах, коли води достатньо, ми рекомендуємо використання нарізаних гряд. Перед висаджуванням протягом двох днів на запланованій ділянці слід проводити вологозарядне поливання, аби ґрунт став добре і якісно зволоженим. За ранніх строків висаджування рекомендовано використовувати чорну мульчувальну плівку і агроволокно, це дасть змогу прискорити строки дозрівання салатів і захистить їх від холодових стресів. Мульчувальна плівка також рекомендована до використання на важких суглинкових ґрунтах (вона зберігає рослини чистими і не дає пересихати ґрунту), також на
полях з високим рівнем забур'яненості плівка дає можливість захистити салати від небажаної рослинності. Оскільки салати дуже чутливі до гербіцидів та й вибірка безпечних препаратів для цієї культури не вражає різноманітністю, тому в літній період рекомендовано використовувати білу або сріблясту мульчувальну плівку.

Дуже важливим моментом є глибина висаджування у відкритий ґрунт, її регулюють таким чином, щоб поверхня торф'яного кубика або касети з розсадою трохи піднімалась над
поверхнею землі. Тобто за такого способу коренева шийка рослини салату буде гарантовано перебувати вище рівня землі, що вбереже її від загнивання точку росту та від погіршення якості продукції. Але при цьому важливо дотримуватись балансу, оскільки за занадто мілкого заглиблення рослин у землю вони можуть загинути через поганий контакт з ґрунтом.

Схема висаджування розсади має забезпечувати оптимальне розміщення рослин залежно від рекомендацій щодо гібридів, отримання запланованої врожайності і застосування механізації від підготовки ґрунту до збирання врожаю. Ширина міжрядь у посадках салатних культур є одним з основних технологічних параметрів. Її слід узгоджувати з технічними характеристиками сільськогосподарських машин і механізмів: шириною колії, шириною робочого захвату, з розміщенням і розмірами робочих органів агрегатів.

Виходячи з типів салатів селекції «Рійк Цваан», у таблиці подано орієнтовні рекомендації щодо схем висаджування. Під час вегетації за вологіших умов бажана така схема висаджування, де відстань між рослинами більша, оскільки за надмірної вологості треба більше простору для вентиляції.

Виростити салат без зрошення в наших умовах неможливо, тому фермеру треба обрати його тип: крапельне зрошення чи дощування. У кожного способу є як свої плюси, так і мінуси. Крапельне зрошення — найкращий варіант для оптимального забезпечення рослин елементами живлення. Його застосовують за лімітованих норм поливної води. Цей спосіб дає змогу використовувати плівку для мульчування. Салати виростають чистішими (немає контакту рослин з землею) і здоровішими (немає постійного контакту листя з водою). За дощування фермер обмежений у використанні раціонального внесення добрив, оскільки потрібна більша кількість води, проте цей метод поливання дає змогу добре охолоджувати рослини, що важливо за посушливого клімату та в умовах повітряної посухи.

Останніми роками закордоном, в країнах із спекотним кліматом фермери все частіше застосовують комбіновані способи зрошення, коли на полі одночасно задіюють крапельне зрошення (для внесення добрив) і радіальні зрошувачі (спринклери) для вологозарядки і охолодження. Задля отримання успішного урожаю салатів слід забезпечити рослинам отримання усіх необхідних елементів живлення. Але без аналізу ґрунту можна визначити лише усереднені рекомендовані норми внесення добрив. Так, наприклад, за вирощування салатів у відкритому ґрунті рекомендовано приблизні норми елементів живлення: N — 140 кг, P2O5 — 50 кг, K2O — 200 кг, MgO — 20 кг і СаО — близько 60 кг.

Для головчастих та листових салатів норма азотних і калійних добрив зменшується приблизно на 20%. При цьому вносити треба таким чином, щоб значна кількість калію, увесь фосфор і магній, а також більше половини азоту було внесено до висаджування розсади. Решту добрив вносять під час вегетації з культивацією в рядки чи інжектором у систему крапельного зрошення. Орієнтовно можна навести таку схему внесення добрив під час вегетації:
• 1-й тиждень після висаджування — приживання розсади, бажано поливати чистою водою;
• 2-й тиждень: аміачної селітри — 20 кг/га, кальцієвої селітри — 25 кг/га, калієвої селітри — 25 кг/га;
• 3-й тиждень — для листових, айсбергів і роменів дотримуватись такої самої схеми;
• 4-й тиждень: для листових салатів слід припинити внесення аміачної селітри, а для головчастих все залишається без змін. За нормальних умов для листових салатів на цьому
етапі припиняють внесення добрив, оскільки наближаються строки збирання врожаю;
• 5-й тиждень: для головчастих салатів треба продовжити вносити лише калійну і кальцієву селітри, збільшивши норму їхнього внесення до 50 кг.

Після цього зазвичай удобрення головчастих салатів також припиняється. За застосування системи фертигації тижнева норма розбивається на 7 частин, якщо внесення проводять щодня або не менше трьох разів на тиждень. Головне: приблизно за тиждень до зрізання салатів слід закінчити будь-яке внесення мінеральних добрив.

Отже, під час вегетації із використанням системи фертигації чи безпосередньо в ґрунт вносимо орієнтовну кількість елементів живлення: N — 40‒50 кг, K2O — 40‒50 кг і СаО — 20‒25 кг, усі інші добрива треба внести до висаджування розсади.